06 липня у КЗ КОР «Меморіальний музей К. Г. Стеценка» відбулося обрядове дійство «Купальський вінок».
Вінок – це не тільки прикраса, це оберіг, який виплітають із свіжих квітів, листя, трави, хвої, колосків. На купальські свята вранці, як тільки зійшло сонце й дівчата вмилися росою, усі гуртом йшли до лісу та в поле збирати квіти для вінків. Кількість зібраних трав могла бути різною, але обов’язково повинна складатися із 12 лікарських рослин: м’ята, материнка, полин, мальва, деревій, калина, безсмертник, ромашка, червоний мак, хміль, незабудка, чорнобривці, любисток, волошки, барвінок, пижмо, сокирки, череда.Купальський вінок дозволялося виплітати дівчаткам, яким вже виповнилося 10 років.
Плели по два вінки – перший, щоб одягнути на голову, а другий – для ворожіння. Один із віночків спускали на воду, щоб дізнатися з якого боку слід чекати судженого. Існували повір’я, що до якого берега припливе вінок, туди і дівчина заміж вийде, крутиться на місці, то цього року не вийде, а якщо потоне вінок – то чекай нещастя.
Також вінки, сплетені на Купала, вішали на вікна, двері, ворота, господарські будівлі, криниці. Вони повинні були захистити господарів та оселю від усього лихого, хвороб, нещасть.
Дівчата, які завітали на обрядове дійство до музею дізналися не лише цікаву інформацію про свято, але й застосували її на практиці. Вони збирали квіти і трави, плели віночки, співали купальські пісні.
У збереженні звичаїв предків живе любов до свого народу, країни, виховується у молоді свідоме ставлення і розуміння історії та традицій української нації.
