Про музей

Місія Меморіального музею К. Г. Стеценка – популяризація постаті та творчого доробку видатного українського композитора К. Г. Стеценка, української історії та культури.

Музей прагне:

  • Презентувати постать К. Г. Стеценка у загальноукраїнському культурному просторі.
  • Бути культурно-мистецьким осередком краю.
  • Бути доступним для усіх категорій відвідувачів.

Історія

Село Веприк Фастівського району на Київщині розташоване над мальовничою, колись повноводною, а нині зарослою очеретами тихою річкою Киршею. Тут у 1920 – 1922 рр. жив і творив видатний український композитор, диригент, хормейстер, автор пісень, хорів, кантат та опер-казок для дітей, протоієрей УАПЦ, педагог, музичний критик, громадський діяч Кирило Григорович Стеценко. 

Меморіальний музей К. Г. Стеценка розпочав свою історію з музею-кімнати при Веприцькому будинку культури, яку організував місцевий ентузіаст, поет, фельдшер, громадський діяч, колишній політв’язень В. І. Косовський у 1969 р.

За клопотанням В. І. Косовського, Спілки композиторів і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури до 100-ліття від дня народження К. Г. Стеценка у 1892 р. у с. Веприк було відновлено хату, де він жив у 1920 – 1922 рр., і утворено в ній меморіальний музей.

У 1990 р. він став відділом Білоцерківського краєзнавчого музею, а у 1997 р. отримав статус окремого закладу під підпорядкуванням Фастівського районного відділу культури. Через 10 років, у 2007 р., отримав статус обласного музею.

Встановлення надгробної плити на могилі композитора у с. Веприк 10 травня 1956 р. стало першим офіційним вшануванням пам’яті. У жовтні 1970 р. її замінили на пам’ятник роботи відомого українського скульптора Г. Н. Кальченко.

Експозиція

Знайомство з музеєм починається із затишного подвір’я садиби, яка оповита вітами фруктових дерев і розлогої червоної калини.

Справжньою окрасою зовнішнього вигляду музею є горельєф К. Г. Стеценка, встановлений до 110 річниці від дня народження композитора (авт. А. А. Древецький).

Через невеличку веранду потрапляємо в незвичайне місце – кухню української хати початку ХХ століття. Навпроти дверей – біленька піч з лежанкою і всіляким кухонним начинням: коцюбами, кочергами, горшками, макітрами. Старовинний буфет і мисник з посудом початку минулого століття, великий саморобний стіл, за яким збиралась чималенька сім’я, на покуті – ікона святої мучениці Параскеви.

Облаштування кухні, меблі, посуд, різні сільськогосподарські знаряддя праці, вишиті рушники на портретах створюють неповторну атмосферу зовсім іншого, якогось нереального світу. Саме  в такому приміщенні колись Кирило Григорович при жевріючому вогнику каганця вчив сільських дітей музичній грамоті.

Продовжується експозиція у вітальні, затишній кімнаті з великим чорним роялем. За вітринним склом – світлини, які розповідають про перші життєві кроки Кирила.

Далі експозиція презентує непростий життєвий шлях Кирила Григоровича – робота у Києві, Білій Церкві, Тиврові та Голово-Русаві. Творчий доробок композитора у дані періоди підтверджують видання, які представлені у експозиції.

Над роялем портрети видатних діячів української культури кін. ХІХ – поч. ХХ ст.: М. В. Лисенка, К. Г. Стеценка, М. Д. Леонтовича, Я. С. Степового, О. М. Коваленка та ін.

Вражає великий портрет композитора, який написав невідомий автор. На ньому Кирило Григорович зображений в один із найщасливіших періодів, коли він жив і творив у Києві.

Огляд продовжується у наступній кімнаті, експозиція якої розповідає про київський період в житті композитора – революційні події, його величезну творчу діяльність у розбудові української держави, створення Української Республіканської капели, двох мандрівних капел, симфонічного оркестру, нотовидавництва і нотозбірні. 

Даний зал також висвітлює веприцький період діяльності К. Г. Стеценка, світлини показують діяльність вепричан у «Просвіті», гуртках художньої самодіяльності та інші важливі історичні події села. Один із розділів експозиції знайомить відвідувачів зі збереженням пам’яті про Кирила Григоровича, сучасними надбаннями стеценкознавства, рідкісними нотними виданнями праць композитора, книгами про нього відомих письменників та мистецтвознавців.

Привертає до себе увагу скульптурне зображення К. Стеценка (авт. М. А. Дмитрів), яке органічно вписується в експозицію і яскраво передає творчу харизму композитора.

Продовжується експозиція у спальній кімнаті, де предметно відтворено побут української сільської інтелігенції 20-х років минулого століття. У інтер’єрі круглий стіл з ажурною скатертиною, гасова лампа, етажерка з книгами, старовинні стільці, ліжка, застелені простими домотканими ряднами, скриня і ікони, які за переказами, належали сім’ї Стеценків. Доповнюють інтер’єр бюст К. Г. Стеценка (авт. – І. М. Гончар) та макет садиби композитора у с. Веприк.

Завершується експозиція світлинами рідних Кирила Григоровича, які обрали прекрасний і тернистий шлях – продовжувати справу свого великого діда і прадіда.

В окремій кімнаті облаштована експозиція, яка знайомить відвідувачів з життям і творчістю організатора музею – полум’яного поета, патріота, громадського діяча, фельдшера місцевого фельдшерсько-акушерського пункту В. І. Косовського.

Вартість та умови входу

Дорослі – 15₴

Студенти, школярі - 10₴

Пільгові категорії – безкоштовно

Безкоштовне відвідування – пенсіонери, інваліди І та ІІ груп, учасники бойових дій, діти пільгових категорій, мешканці села Веприк.

Інформація

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»